10 клас

Зміст навчального матеріалу

Модуль 1. Людина у світі інформації

1.1. Мас-медіа: від gazetta до «Всесвітньої павутини».
Ретроспектива і сучасний стан інформаційного середовища

описує:
основні етапи розвитку засобів масової комунікації – від папірусів до інтернету;
характеризує:
структуру сучасної системи масової комунікації;
пояснює:
поняття «інформаційна культура», «медіа-культура»,
місце структурних понять у системі загальної культури суспільства та особи

1.2. Розвиток інформаційного суспільства. Проблема цифрової нерівності .
описує:
основні характеристики інформаційного суспільства;
наводить приклади:
цифрової нерівності;
пояснює:
рівні та причини цифрової нерівності.

1.3. Типи соціальної інформації та медіа-потреби особистості. Аналіз типів соціальної інформації .
характеризує:
типи соціальної інформації за критерієм істинності;
уміє:
аналізувати особливості кожного типу соціальної інформації,
наводить приклади:
типів соціальної інформації із проглянутих медіа-текстів.

1.4. Мас-медіа: ефекти і впливи. Дослідження медіа.

Модуль 2. Візуальна медіа-культура імедіа-мистецтво
Мас-медіа: деструктивні впливи, маніпулятивні технології
описує:
основні єфекти і впливи мас-медіа на свідомість і настрій комуніканта;
уміє:
виявляти маніпулятивні технології в проглянутих медіа-текстах;
наводить приклади:
маніпуляцій свідомістю і настроями, виявлені ним у конкретних теле-, радіопередачах, газетних публікаціях тощо.

2.1. Візуальна медіа-культуа: культурологічний, соціально-психологічний підхід.
Візуальна медіа-культура – складова загальної візуальної культури, обумовлена медіа-засобами і медіа-технологіями. Візуальний формат – основа і головний засіб візуальних, аудіовізуальних медіа
пояснює:
поняття «культура», «візуальна культура»;
роль візуального для людини;
співвідношення візуальне/візуальний образ – медіа-культура;
характеризує:
основні складові візуальної культури (архітектура, скульптура, зображувальне мистецтво, одяг, прикраси, ужиткові речі).

2.2. Провідні види візуальних , аудіовізуальних засобів масової комунікації.
Фотографія, кіно, телебачення.
Медіа-історія засобів, новий тип бачення, новий тип комунікації – медіа-творчість людини
характеризує:
провідні види візуальних, аудіовізуальних засобів масової комунікації;
новий тип бачення і новий тип комунікації по кожному візуальному медіа-засобу, а також комп’ютера та інтернету зокрема;
пояснює:
взаємодію розвитку візуальних медіа-засобів із загальним технічним прогресом, війнами.

2.3. Медіа-технології.
Необхідність критичного мислення у сфері візуальної медіа-продукції
пояснює:
специфічні особливості медіа-технологій;
наводить приклади:
різновидів медіа-технологій, задіяних у різноманітних медіа-текстах;
розуміє:
необхідність критичного (конструктивного) ставлення до візуальних медіа-текстів.

2.4. Схема аналізу медіа-текстів.
Аналіз комерційної реклами.
Аналіз політичної реклами.
Аналіз соціальної реклами
володіє:
навичками застосування схеми аналізу медіа-тексту;
аналізує:
зображення (форму) і зміст візуального медіа-тексту;
оцінює:
зображення (форму) і зміст будь-якого візуального медіа-тексту.

2.5. Психологічний захист від непотрібної візуальної інформації
використовує навички:
психологічного захисту проти непотрібної візуальної інформації;
відсторонення від непотрібної візуальної інформації;
аналізу непотрібної візуальної інформації з відповідними висновками.

2.6. Творче медіа-сприймання візуальних медіа-текстів.
Логічний та образно-асоціативний підходи.
Аналіз «контррекламних» зображень: їхнього змісту, форми тощо.
Сприймання продукції мультимедійного мистецтва
описує:
особливості сприймання організації візуального образу на площині;
особливості та роль сприймання світла-тіні, кольорів тощо;
пояснює:
особливості творчого сприймання традиційних статичних візуальних образів/медіа-текстів;
особливості творчого сприймання традиційних динамічних візуальних образів/медіа-текстів;
особливості творчого сприймання зразків медіа-мистецтва;
характеризує:
основні види медіа-мистецтва.

2.7. Екранна мова
описує:
історичну ретроспективу виникнення та розвитку екранної мови;
наводить приклади:
основних прийомів екранної мови;
пояснює:
зв’язок кіномистецтва із сучасною екранною мовою;
характеризує:
основні монтажні фрази сучасної екранної мови;
уміє:
аналізувати екранні секвенції;
виділяти шаблони монтажних епізодів;
створювати екранні секвенції;
створювати монтажні фрази.

Зміст навчального матеріалу
Результати підготовки учнів

Модуль 3: Медіа-культура в кіберпросторі та основи безпечної поведінки в Інтернет
3.1. Медіа-гігієна.
Профілактика негативних психофізіологічних ефектів взаємодії з кіберпростором.
Психофізіологічні норми і ергономічні вимоги до діяльності з інформаційно-комп’ютерними технологіями. Організація робочого місця кіберкористувача. Порушення, які виникають у кістково-м’язовому апараті, органах зору, нервовій системи кіберкористувачів. Профілактика захворювань
описує:
психофізіологічні норми та ергономічні вимоги до діяльності з інформаційно-комп’ютерними технологіями;
характеризує:
можливі психофізіологічні порушення здоров’я, які виникають унаслідок контакту із мультимедіа;
уміє:
організовувати робоче місце кіберкористувача відповідно до санітарно-гігієнічних вимог користування персональним комп’ютером;
аналізувати взаємозв’язок використання інтернету та ризиків і порушень психофізіологічного здоров’я кіберкористувачів.

3.2. Віртуальні спільноти і медіа -залежність
Різні типи інтернет-середовищ і віртуальні спільноти.
Специфічні інтернетні загрози і небезпеки. Психологічні та психічні зміни, що відбуваються внаслідок контакту з мультимедіа.
Поняття, причини виникнення, симптоми, наслідки медіа-залежності. Кіберзалежність як деструктивна форма поведінки в інтернеті. Психологічні методи діагностики, корекції та профілактики інтернет-залежності
описує:
специфічні інтернетні загрози;
особливості прояву віртуальної залежності;
характеризує:
технології і способи захисту особистості користувача під час його перебування у просторі інтернету;
наводить приклади:
прийомів роботи з інформацією в мережі, яка може бути використана з освітньою метою;
відсіювання непотрібної і негативної інформації;
пояснює:
основні психологічні і моральні засади безпечного перебування в інтернеті;
уміє:
здійснювати експрес-оцінку рівня свого здоров’я та експрес-діагностику схильності до залежної від інтернету поведінки;
здійснювати цілеспрямований пошук інформації в інтернеті різними способами, оцінювати інформацію з погляду її організації, залучати мережеву інформацію до системи знань, які формуються у школі;
раціонально планувати та ефективно використовувати власний час взаємодії з медіа.